Терапевт мови і мовлення – це автономний професіонал у сфері охорони здоров’я (2229.2), що працює у мультидисциплінарній команді або самостійно. ТММ здійснює профілактику, консультування, оцінку, формальне та неформальне оцінювання, терапію, контроль терапії усього спектру розладів комунікації та ковтання в осіб усіх вікових категорій від передчасно народжених до осіб похилого віку.
У своїй діяльності терапевт мови і мовлення керується практиками базованими на доводах та ухвалює клінічні рішення самостійно.
Процес втручання ТММ включає кілька ключових етапів:
Знайомство: коли до ТММ звертається пацієнт, ТММ збирає інформацію та ретельно документує її для планування дій:
“ТММ знайомиться та інтерв’юює пацієнта, опікунів, родичів чи батьків (якщо це дитина) тощо, вивчає історію захворювання і збирає необхідну інформацію для планування наступних кроків.”
Діагностика: на цьому етапі ТММ визначає, чи є у пацієнта певний розлад, який саме розлад чи група розладів:
“Пацієнт не може говорити. Враховуючи зібрану інформацію ТММ підбирає відповідні завдання/тести/запитання і визначає чи це афазія, апраксія, дизартрія, труднощі ініціювання висловлювання тощо.”
Формальне оцінювання: після діагностування розладу, ТММ здійснює формальне оцінювання для виявлення природи цього порушення. Для цього ТММ використовує стандартизовані психометричні тести, які необхідні для встановлення гіпотези порушення:
“ТММ пацієнта діагностовано афазію (розлад мови), ТММ здійснює формальне оцінювання для виявлення типу афазії, та детального опису механізму порушення. Для цього ТММ використовує стандартизований психометричний тест, який потрібний для цього випадку. За необхідності ТММ може комбінувати кілька тестів. На основі результатів оцінювання ТММ встановлює гіпотезу природи порушення мови.”
Неформальне оцінювання: це обов’язковий проміжний етап між формальним оцінюванням та терапією, на якому ТММ:
підтверджує або спростовує гіпотезу висунуту під час формального оцінювання,
описує функціональний стан та потреби пацієнта (використовуючи принципи МКФ),
спільно з пацієнтом та його середовищем встановлює цілі терапії.
“Під час формального оцінювання ТММ встановив, що у пацієнта є порушення аудиторного сприймання мови з домінуванням семантичних помилок, і висунув гіпотезу, що у пацієнта ураження доступу до семантики.
Під час неформального оцінювання ТММ буде давати ряд спеціально підготовлених завдань, щоб далі підтвердити або спростувати цю гіпотезу.
Окрім підтвердження структурного ураження, ТММ шляхом серій інтерв’ю з пацієнтом та особами з його середовища, а також дослідження функціонування комунікації і/або ковтання пацієнта опише функціональний стан пацієнта у рамках МКФ.
На основі результатів обстеження та функціонального стану і потреб пацієнта ТММ спільно з пацієнтом встановлює терапевтичні цілі.”
Терапія: як незалежний фахівець у сфері охорони ТММ автономно ухвалює клінічні рішення щодо типу та змісту терапії.
Терапія має відповідати принципу: SMART aбо SMARTER. Кожне терапевтичне втручання має бути спрямоване на досягнення чіткої вимірювальної цілі. Ця ціль має бути важливою для пацієнта та погоджена разом з пацієнтом і/або особами з його середовища (у випадку роботи з дітьми до 5 років цілі погоджуються з батьками).
В ухваленні клінічних рішень ТММ синтезує дані наукових досліджень, клінічний досвід та потреби пацієнта. Саме це робить його клінічним фахівцем, а не дослідником.
У своїй практиці ТММ користується лише терапевтичними техніками, що мають наукову доказовість. Це дозволяє досягти максимального результату у мінімальні терміни.
Контроль: по завершенню встановленого терапевтичного циклу, ТММ оцінює результати і за необхідності продовжує ту саму терапію, коригує її, або встановлює нові терапевтичні цілі і починає новий терапевтичний цикл.
У терапевта мови і мовлення широка сфера діяльності, яка включає різні сектори сфери охорони здоров’я, соціальну сферу, бізнес, освіту тощо. У сфері охорони здоров’я терапевт мови і мовлення працює амбулаторно, а також у таких відділеннях стаціонару:
Терапевт мови і мовлення – це професіонал у сфері охорони здоров’я, тому він/вона самостійно ухвалює рішення, що стосуються обстеження та терапії розладів комунікації та ковтання.
Терапевт мови і мовлення розуміє комунікацію не як мистецтво, а як функцію.
Терапевт мови і мовлення може виділити складові комунікації, пояснити механізми цих функцій, виявити патологію та правильно організувати терапію.
Позаяк комунікація потребує кількох людей, терапевт мови і мовлення працює не лише з людиною, у якої є розлади спілкування, але і з її оточенням.
Терапевт мови і мовлення розуміє процес споживання їжі і може ідентифікувати, на якому етапі є порушення, який механізм цього порушення, та як правильно організувати терапію, щоб забезпечити безпечне споживання їжі.