Українські військові знаходячись у зоні бойових дій зазнають дуже важкого фізичного та психологічного навантаження. У зв'язку з цим збільшується відсоток бійців які заїкаються. Це заїкання є одним із підвидів функціональних розладів мовлення, при яких відсутні будь-які органічні патології головного мозку. Переважно функціональне порушення мовлення виникає внаслідок різноманітних стресових подій і перенесених легких черепно-мозкових травм. Отже в певний момент в організації функції мозку стається збій і це впливає на організм який генерує мовлення внаслідок цього людина починає заїкатись.
Заїкання як функціональний розлад мовлення - це розлад мовлення (комунікації) який виникає без наявності органічних уражень і проявляється через порушення плавності мовлення, переривчастість, повтор чи подовження окремих звуків, складів, слів, тощо.
Варто зазначити, що клінічні прояви функціональних порушень заїкання відрізняються від інших видів заїкань ознаками, перебігом і реакцією на лікування. Однією із таких ознак є підвищена увага до свого стану. Коли людина забагато думає про своє заїкання, фокусується над цією проблемою і починає докладати багато зусиль до свого говоріння. Внаслідок цього її мовлення буде тільки погіршуватись. Можуть спостерігатися такі супутні ознаки як тремор рук, посмикування обличчя, своєрідні спазми, які провокують таку поведінку, головний біль, безсоння. Ці ознаки можуть бути постійними чи відбуватися час від часу. Іноді дуже складно відрізнити функціональне заїкання від інших видів заїканнь, тому що всі вони мають однаковий корінь. Існують випадки коли функціональне заїкання може імітувати органічні неврологічні розлади або коли співіснують обидва порушення.
Для того щоб розрізнити ці порушення терапевт мови і мовлення проводить діагностику та оцінювання, використовуючи біопсихосоціальний підхід, який включає такі фактори як: 1) біологічний 2) умовний 3) психологічний 4) соціальний.
ВАЖЛИВО!!!
Повага до занепокоєння пацієнта щодо можливої органічної причини їхньої проблеми.
Аналіз медичних обстежень і висновки про відсутність органічної проблеми.
Співчуття до психологічних тягарів під якими знаходиться пацієнт.
Наполегливість і впевненість пацієнта у тому що терапія може бути ефективною.
Дослідження функціональних порушень мовлення
Існуює багато лабораторій у різних країнах світу, де проводять дослідження функціональних порушень мовлення. За результатами досліджень західних колег, ветерани США, які служили в Іраку та Афганістані, були схильні до ризику розвитку комунікативних розладів, таких як функціональні порушення, зокрема заїкання. У дослідженні сказано що військові з легкою ЧМТ мали підвищений ризик появи заїкання порівняно з особами без діагнозу ЧМТ. Ветерани із супутньою ЧМТ та ПТСР часто демонстрували сукупність хронічних проблем із фізичним та психічним здоров'ям.
Висновки:
Хотілось би звернути увагу на те, що функціональне заїкання тільки почало з'являтись у підручниках і прийшло на заміну терміну - психогенне заїкання. При функціональному порушенні мовлення порушується структура самої функції і механізми які забезпечують мовлення. Отже термін психогенне заїкання являється некоректним для опису цього порушення.
Важливо розуміти, що всі ці симптоми не є вигаданими, вони справжні. Люди з функціональними порушеннями мовлення не симулюють, а потребують уваги і професійної допомоги. Вони потребують додаткової уваги з боку спеціалістів, тому що це порушення може привести людей до інвалідності через бар'єри, які вони створюють для комунікативної взаємодії.
